Село з унікальними криницями і капличкою на воді

Село Попельники Снятинського району Івано-Франківської області розташоване на лівому березі річки Черемош, яка відділяє Галичину від Буковини.

За даними професора Ксаверія Мрочка та Михайла Бажанського cело Попельники було засноване у 1365 році. Кріпость-Попельники стояло на кордоні з Османською імперією.
Є дані що підтверджують те, що Кріпость-Попельники було невеличким містом.

Є різні версії походження назви села. За однією з них, від попереднього укріплення залишилися лише згарище і попіл. З того часу місце знищеної кріпості почали називати Попельники. У XVI ст. село назвали Попельнею, а згодом Попельники. У XIV столітті місто було зруйноване і спалене турками, а жителі, які залишилися, почали осідати на північ від річки Черемош.

Цікаво, що на території села є більше двадцяти каплиць, які були збудовані за роки незалежності України. Проте особливу увагу привертає новозбудована каплиця Святого Пророка і Предтечі Господнього Івана Хрестителя. Це перша в Західній Україні каплиця збудована на джерелі за пожертви парафіян. Ще однією культурною і історичною пам’яткою села є церква Архистратига Михаїла побудована на кошти громади в 1837 році. Дерев’яна п’ятикупольна святиня з розташованим довкола цвинтарем прикрашає центр села і належить УПЦ КП.

Село простягається більше ніж на дванадцять кілометрів. Нині там проживає більше двох тисяч населення. Той хто вперше приїжджає сюди, не може не зауважити охайність місцевих жителів та їхніх осель. А особливу увагу привертають незвичні криниці, які прикрашають чи не кожну садибу в селі. Що тільки не придумують місцеві ґазди, щоб здивувати людей.

Так на одному подвір’ї криниця замаскована під справжній чайник! Навіть більше, картину доповнює декоративне горнятко, що ніби символізує привітність та гостинність господарів. На іншому обійсті сидить прекрасний рожевий лебідь – це теж криниця, а хтось вирішив замаскувати свою студню під гірське джерело! Місцеві мешканці кажуть, що нічого особливого такі незвичні криниці не означають. Люди будують їх на своїх подвір’ях для краси.

Але повірте, такі декорації вартують того, щоб їх побачити. Проте не одними студнями цікаві прикарпатські села. Якщо матимете нагоду побувати у цих краях, то не відмовляйте собі у задоволенні скуштувати смачнющий банош, скупатися у Черемоші й відчути щирість і гостинність місцевих жителів.

Джерело: http://firtka.if.ua/